Веломандрівка до Лужківського водоспаду
Лужківський водоспад в Покутсько-Буковинських Карпатах — один з найвищих водоспадів Гуцульщини. Розташований у Косівському районі, за 6,5 км на захід від центральної частини села Великий Рожин, біля початку присілка Лужки. Висота водоспаду ‒ понад 14 м. Розташований у місці, де невеликий лісовий потічок стрімко (місцями прямовисно) збігає похилою скелею. Дещо нижче водоспаду потічок впадає в річку Верхнє Середню, яка є правою притокою Великорожинки (басейн Черемошу).
Протягом 5-ти років, я активно займався розробкою велосипедних та пішохідних маршрутів Гуцульщиною, де б в основі лежали цікаві туристичні об’єкти. За останні два роки я зосередився на темі води, а саме ‒ пошуку, дослідженні та опису джерел та водоспадів.
На Косівщині є два найвідоміших водоспади ‒ це Гук у Косові на річці Рибниця та Сріблясті водоспади в Шешорах на річці Пістинька. Проте, тут є одна проблема — протягом повеней 2008-2010-го років ці водоспади фактично зруйнувались валом води, піску, каміння та дерева і зараз це просто камʼяні каскади з незначним перепадом висоти. Часто туристи, коли читають застарілі описи в Інтернеті і потрапляють в реальність, то сильно розчаровуються. Проте шикарних водоспадів у нас вистачає, хоча вони і віддалені від центральної дороги та Косова (і, відповідно, не такі «розкручені») ‒ це Рушірські водоспади у Лючі і Космачі, Шепітські Гуки, Лужківський водоспад у Великому Ріжні і «Таємничі водоспади» в Косові під Острим хребтом.
На початку літа, я нарешті втілив в життя свою давню мрію і здійснив веломандрівку до Лужківського водоспаду у Великому Ріжні. Ми проїхали з учасниками «ВелоКосова» 55 км. горбами, але незважаючи на складність маршруту ‒ водоспад приємно вразив своєю величністю та чистою енергетикою.
Приємно також і те, що місцеві жителі облагородили це місце, зробивши відповідну дерев’яну табличку та стіл із лавочками біля водоспаду ‒ побільше б таких небайдужих людей у Карпатах. Їхали ми з Косова на Бабин, Тюдів, Ріжни та назад на Кути-Черганівку. Зважаючи на хорошу погоду, я скористався нагодою і скупався у водоспаді ‒ відчуття неймовірні, тому зробив це двічі) ‒ це вже можна сказати моя круглорічна традиція.
Лужківський водоспад майже замерз на Йордана, але нам пощастило!
До самого водоспаду можна йти кількома шляхами, але ми йшли десь 200 метрів від таблички руслом потоку і так добрались до краси. На мій погляд, цей водоспад дуже схожий, як маршрутом під’їзду, висотою так і загальним виглядом на відомі Смугарські водоспади в селі Розтоки Путильського району Чернівецької області, які розташовані неподалік Лужківського.
Хоча, в міру моєї професії журналіста та мандрівника, я часто бував в Великому Ріжні, проте переважно в центрі села і далі Будинку Культури не заїжджав. Виявилось, що село ще довго тягнеться вздовж річки і саме цей відрізок є найбільш мальовничим ‒ видно навіть легендарний Писаний Камінь. Тому мандрівка до водоспаду є цікавою не лише в останній точці, але і протягом всього маршруту ‒ багато зелені та води і невелика кількість людей додає місцю якоїсь певної незайманої особливої атмосфери.
А чи знали Ви, що за водоспадом під Тюдівською Скелею в селі Великий Рожин Косівського району є ще один шикарний водоспад? Розміщений він за памятником Тарасу Шевченку (десь метрів 20 треба пройти вздовж потоку — там є стежка:) Правда, важко його назвати туристичним місцем через колоди якими очевидно тягнуть з лісу зрубані дерева!
Повертатися від водоспаду можна на Яворів, Буківець чи навіть Писаний Камінь, але це буде ‒ далеко, важко і весь час вгору, хоча для любителів екстриму може підійти.
До речі, нещодавно від села Великий Рожин, через річку Черемош, зробили дерев’яну кладку-міст до села Підзахаричі Путильського району ‒ це ще один із цікавих туристичних обʼєктів сконцентрованих в тому районі, в додаток до Тюдівської скелі та водоспадом під нею, а також печерою Довбуша, яка розташована на горі неподалік.
Все що залишилось, ‒ це зробити багатостраждальну дорогу від Косова до Кутів і Тюдова, бо в іншому випадку ‒ всі старання в туристичній сфері будуть марними.
Тарас ПАСИМОК. Фото автора.
Стаття вийшла і в газеті гуцульський край!
Виявилось, що навіть багато косівчан не знали про Лужківський водоспад, вже не кажучи про туристів. Люди телефонували та розпитували дорогу детальніше. Якщо ви там не були, то я дуже рекомендую – по-перше на Кути та Тюдів зробили нову дорогу, а по-друге ми записали джпс-трек, отож ви не заблудитесь!