Велопроща «Косів — Зарваниця 2011»

Слава Ісусу Христу!

Люба косівська громадо!

З ласки Божого допусту та зі священичого благословення трьох Косівських святителів, молодих, поважних і авторитетних наших пастирів:

• отця Романа Іванюлика декана Косівського УГКЦ, пароха Української Греко-Католицької Церкви св. Василія Вел. (на Москалівці),
• отця Антонія Козака настоятеля Косівського РКЦ, пароха Римо-Католицької Церкви костьолу Вервиці Пресвятої Богородиці (в Косові),
• отця Івана Близнюка декана Косівського УПЦ КП, пароха Української Православної Церкви Успіння Пресвятої Богородиці (у Ст. Косові),

маємо приємність знову радо запросити усіх бажаючих людей доброї волі, всякого стану і статі, та всякого віку ( починаючи від 14-ти років ) до участі у цьогорічній Велопрощі до святого і визначного християнського відпустового місця – Духовного Марійського Центру у с. Зарваниця на Тернопіллі від п’ятниці 15 липня до неділі 17 липня 2011 року.

Запрошуємо до місця, де, як багато з Вас знаєте, вже багато сот років тому в чудесний спосіб зраненому, втікаючому від орди, монахові об’явилася в чудотворному образі Богородиця Діва Марія, до місця, в котрому вже багато сторіч за посередництвом Діви Марії через гідні молитви вірних християн, (а подеколи навіть і через молитви декого з невіруючих, але обнадійливо потребуючих Божої ласки людей), творяться видимі і невидимі чуда, зцілення, звільнення від хвороб фізичних та духовних. До місця, де абсолютна більшість тих, хто з Любов’ю і вірою в серці шукають спасіння – та знаходять його, коли припадають до милосердного Бога і Господа нашого Ісуса Христа. До місця, де дійсно, реально і кардинально змінюються долі тисяч людей, котрі щиро і вповні віддаються на волю Божу…

Для тих, хто має доступ до Інтернету, пропоную почерпнути більше відомостей про цю святу обитель на спеціальних сайтах або за допомогою пошукової системи Google.

А ось для тих, хто має бажання і потребу особисто доторкнутись і відчути Божу благодать і ласку цього святого місця, — щиро та доброзичливо запрошуємо Вас приємно та радо долучитись до нашої трьохденної паломницької прощі до Зарваниці … на роверах!

Ми уже маємо добрий досвід проведення такої Велопрощі з минулого року, про що з приємністю можемо відзначити це через спогади і свідчення тих прочан. І жоден з них, (маю в тому певність), не залишився байдужим чи незадоволеним з тієї Велопрощі. Про деякі деталі та особливості тієї Велопрощі можете дізнатись, якщо переглянете в Інтернеті на сайті https://velokosiv.if.ua «До Зарваниці — на роверах», «Велопроща Косів – Зарваниця 2010» та «Фотографії велосипедної прощі «Косів — Зарваниця, 2010», а також на електронній інтернет-сторінці часопису «Гуцульський край» http://gk.if.ua за липень 2010 року.

Особливістю минулорічної Велопрощі було те, що вона відбувалась на наших теренах вперше, і теж вперше було запропоновано молитовний намір прощі «Християнська молодь за здоровий спосіб життя», — у Прощу до Матері Бога по незалежність і тверезий розум, по сильну і свобідну волю у боротьбі проти злих і шкідливих звичок. Молитви в цьому намірі дехто продовжував можливо ще й через увесь цей рік, за що щиро дякуємо.

Намір цьогорічної Велопрощі теж має певну особливість, яка, як надіюсь нікого не подивує та не залишить осторонь. Ми знову продовжуватимемо молитовно і жертвенно просити Матір Божу в тому ж таки намірі, але в спосіб особливий: навчально-катехитичний та екуменічний.

Якщо Бог дозволить, Велопрощу будемо відбувати з 15-го по 17-те липня 2011 року. В тім маємо теж сподівання, що в цьому році з благословення їхніх пастирів до нас долучаться брати і сестри римо-католицької та православної громад Косівщини. Про організаційні питання слід узнати при особистій зустрічі з організаторами.

Зголошення та запис проводитиметься до 11 липня 2011р., реєстрація та інструктаж – 13 липня 2011р., біля храму УГКЦ Святого Василія Великого за адресою м. Косів, вул. Б. Хмельницького, 60, (на Москолівці).

Телефонуйте також за номерами тел.: 0679241131, 0673693137, 2-45-90 — (дзвіниця Церкви).

Перший ознайомчий організаційний збір відбудеться в неділю 26 червня біля церкви св. Василія Вел. після Святої Літургії о пів-на-першу год.

Тож уже відтепер готуйте добрі наміри, добрий настрій та добрі ровери!

Також усіх запрошуємо відвідати Богослужіння Святої Літургії в нашій Церкві  кожної неділі, де зможете розпочати зустріч і знайомство з Богом, та після закінчення котрої матимемо змогу обговорити певні питання і деталі організації та підготовки до проведення Велопрощі.

Впродовж цього підготовчого періоду ми маємо бажання запросити Вас на щонедільні малі велопрощі по близьких околицях Косівщини, що також можете вважати відпочинковими та розважальними велопрогулянками. Так, пропонуємо провести першу ознайомчу зустріч бажаючих прийняти участь у Велопрощі в неділю 26 червня після Служби Божої о 12,30 год, та випробувати свої сили в поїздці до Буківця на перевал; в неділю 03 липня — запрошуємо до здійснення малої Велопрощі до Здвижина в с. Кобаки для спільної екуменічної молитви після обіду о 15 год. по маршруту Косів — Кути — Кобаки — Рожнів — Косів; а в ненілю 10 липня після Святої Літургії запрошуємо на відпочинково-розважальну велопрогулянку зі спільним обідом  за маршрутом Косів — Яблунів — Шешори — Косів від 12 до 20 год.

З благословення декана Косівського УГКЦ о. Романа (Іванюлика), з повагою Ваш брат у Христі, координатор Велопрощі, Олександр Тіца.

До Матері Божої  на роверах!

Останнім часом у лексиконі, не тільки християн, але і в буденних побутових розмовах, можна все частіше почути та зустріти ці дещо специфічні вислови: катехиза і екуменізм. Не подивуюсь, що для більшості ці вислови є ще не зовсім зрозумілі. Скажу чесно, що і для мене, ще зовсім донедавна ці вислови були не лише не зрозумілі, але «екуменізм» і взагалі асоціювався в свідомості не в зовсім приємному світлі. Це було пов’язано насамперед зі ще недалеким минулим, маю на увазі сумнозвісний совєтський «комунізм», який в свою чергу переплітався з соціалізмом «славнозвісного» достатку, рівноправності і справедливості, а також і з колективізмом та його горезвісними колгоспами та радгоспами…

Маючи певний пам’ятний досвід тих часів, а згодом ще й розкриті таємниці з темних сторінок тієї недалекої історії, цей вислів (маю на увазі «екуменізм») мимоволі відкидався мною, або ж я свідомо «затуркував» його у далекі закапелки своєї підсвідомості. А на те, щоб мати достовірне і прикладове тлумачення з того, якою була істина в тім визначенні, не було й ради, щоб від кого сподіватись пояснення ні в часи мого дитинства, а ні в часи мого становлення. Так було до тих пір, допоки очі розуму не відкрились християнським духовним прозрінням та істинним пізнанням правдивого значення (а не поняття) цього слововизначення. Адже усі знаємо ще зі шкільної парти, що слово «communion» — означає «єднати» щось в одне ціле, тобто є коренем спільності і цілістності, які є безмежними та безграничними у єдності… Іншими словами – в релігійному, а не суспільно-політичному, форматі, — це звучить так: «творити сопричастну спільноту».

Перепрошую, що далі зроблю невеликий філософський відступ, але саме для того, щоб уявити собі це визначення у доступно зрозумілій формі, так би мовити «на хлопський розум» — подивіться будь-ласка на молоде, здорове і, що головне, щасливе тіло людини (своє або чиєсь): адже усі ми знаємо, що в ньому розміщені в єдиній цілісності так чисельні органи і члени , але ще більш чисельно в нім розміщені мілліарди живих клітин, котрі є відмінні та різні між собою за властивою їм специфікою, функцією, складом та формою. Але в тому ж таки часі, усі вони в цьому тілі є гармонійно, цілістно і взаємопов’язано об’єднані в одній спільності нашої живої особи, з’єднані та керовані духом життя в усій повноті нашого доброго стану.

А найкращим виразником доброго і щасливого стану нашого тіла і особи – є почуття щастя, здоров’я, радості і веселості життя: у праці, в розвагах, в спілкуванні між собою та з Богом, в молитовних розважаннях, та зрештою, і у повноцінному відпочинку. Для кожного з нас, людей різних поколінь, такий стан щастя має своєрідні періоди різної протяжності. Щастя, добробут, благополуччя і здоров’я – це ряд чеснот, які тривають у нас до тих пір, допоки в нашій душі повновладно панує єдиний дух цих чеснот, тобто Дух Божий Святий. І, якщо лише в якомусь моменті до нашої душі і тіла закрадається дух поганий, а за ним і дух злий (не дай Боже!), — відразу ж або поступово, ми відчуваємо та зауважуємо особливі, спочатку вразливо неприємні та незрозумілі, зміни в нашому самопочутті стану тіла і душі… Хоч деякі з тих відчуттів і змін спонукають нас відразу ж схаменутись та шукати причини таких змін, але, на жаль, деякі з тих відчуттів та почуттів на стільки призвичаюються в нашому єстві, що з часом починають ставати нашими невід’ємними супутниками та перебирають потроху владу над нашою волею… І так тривати може до тих пір, допоки вони не починають переважати в нас своєю присутністю, і саме тоді розпочинаються своєрідні розмежування та розрізнення наших органів, членів, систем та клітин, — вони починають «відділятись» і зачинають хворіти, боліти, травмуватись, а то й відмирати… Добре ще, якщо ми, зауваживши себе в такому стані, коли ще є хоч частково вільні і вельми можні, бо тоді свідомо кидаємось шукати та просити помочі: ліків, реанімацій, реабілітацій, віднов, перепрошень і прощень… А буває й так, що і надалі залишаємось легковажними, байдужими, самовпевненими, і врешті стаємось зовсім відчуженими та знехтуваними в тім стані навіть і тими, хто ще до недавно були поряд…

«Хто винен?» і «Що робити?» – це відвічні і панічні питання для тих людей, що хочуть визначитись «Бути чи не бути?» їм вічно і всеціло у щасті та благодаті, чи свавільно та болісно згинути і пропасти безслідно у вічності? – відповідь на це не криється «під сімома замками», повірте, але є відома усім тим, хто шукаючи, зустрічає Бога. Він є Єдиний – Дорога, Правда і Життя, Він має відповідь для кожного з нас. Лише потрібно уміючи слухати і чути ті відповіді, та гідно їх приймати. Такий, дещо детальний опис і порівняння я дозволив собі зробити лише з одним наміром: адже багато хто з Вас знає і визнає, що на світі є Бог, що Він є Живий, Він Єдиний, Він все сотворив і всім управляє – так вчить кожного вільного християнина Катехизм християнської віри і релігії. В тім Катехизмі маємо теж ствердну науку того, що наша людська душа є безсмертна і вічна, але над нею тяготить прокляття первородного гріха, який переслідує нас з роду в рід, та не допускає грішні душі до Божих благодатей і нашого щастя. А для спасіння душі є конечно необхідна ласка Божої благодаті. Ці та багато інших катехизмових правд віри є знані та прийнятні усіми вірними і практикуючими християнами, також і на теренах нашого Косівського краю. І якщо навіть в цьому часі маємо три, дещо відмінні звичаї, традиції та обряди віросповідання цих та багатьох інших Христових Євангельських правд і чеснот, та відправляємо їх в трьох конфесійних (чомусь не долюблюю цей вираз…) християнських Церквах, — у Римо-Католицькій, Православній та Греко-Католицькій, — однак наші віросповідання і практика, так чи інакше мають єдину ціль і мету – шукати засоби спасіння для наших душ та здобувати освячення для нашого життя через ці правдиві Слова Ісуса: «Будьте святі, бо і Я святий», бо «по тому спізнають, що ви є Мої, коли матимете любов між собою», а для цього майте «Мир Вам!» — це Слово Боже.

Також ще порівняно недавно, Блаженний Папа Іван-Павло ІІ дододав нам добру пораду: «Не лякайтеся бути святими!», (до речі, слово «святий» у дослівному перекладі означає «особливий», тобто відмінний від решти; а слово «милість», «милий» — має значення відданість, відданий).

Отож-бо, — запрошуємо та закликаємо: «Не бійтеся, не спіть, — радійте і веселіться з Богом!» і долучайтесь до єднання у спільній святості та милосерді Господа нашого Ісуса Христа Бога і Спаса наших душ під проводом Святого Духа і під Покровом Пресвятої Богородиці Діви Марії, починаючи хоча б нашого маленького Косівського краю. І Слава Богу, що маємо для цього трьох споріднених Божих слуг та добрих пастирів Божого стада-народу, — трьох молодих Косівських святителів. То ж просімо, щоб через них ми були навчені, споряджені та призвичаєні також і їхнім добрим прикладом до осягнення нашої вічності з Богом та до повноти спільності з Ним, починаючи уже з часу нашого нинішнього туземного життєвого шляху, (ще раз — до речі: визначення «традиція» — це вибрана дорога, шлях, від слова «страда»). Маємо для цього знати, — щоб подолати відстань певного шляху та дійти до цільової мети, повиннісми найперше добре зважитись не те, та зробити перший крок у вірному керунку, і вже від тоді не переставати крокувати: і ціль виявиться близькою та скорою!

В часі слухання зароджується віра і скріплюються знання, а в часі подорожування ті знання потверджують пізнання. Рух – це своєрідна міграція, з різною метою і потребами. «Сьогодні в Україні вже немає міграції, як такої, а з України немає еміграції, такої, якою ми звично її уявляємо, — нині настав час евакуації» — таким чином напрошується мій коментар до недавньої проповіді Блаженнішого Святослава, молодого Патріарха нашої УГКЦ, яку він промовив на прощі у Крехові 22 травня цього року. Ото ж просімо Бога та налаштуймося на те, щоб кожна наша міграція чи еміграція, і зокрема намірена Велопроща, відбувалися б, як гостинні подорожі та пізнавальні відвідини тих, кого любимо, поважаємо та запрошуємо до спільної радості…

Надіюсь, і прошу про це Господа, що ми, три християнські сім’ї невеликої Косівської родини великого українського роду єдиного Божого народу зуміємо поєднати свої прошення, прощення і перепрошення, на те, щоб через молитви до Богородиці Діви випросити у Бога Отця, благодатну ласку доброго і богоприємного здорового способу життя для усіх нас, а особливо для тих, хто втратив силу власної волі та став на стільки залежним від лиха алкоголю, наркотиків, сигарет, розпусти, ліні, споживацького користолюбства, азарту і лихварства…, та інших поганих і злих звичок, що інакше, як невільником, себе не називають, (і ще одна доречність – «залежність» в дослівному значенні – це «рабство за борги»…).

Хочу зазначити, що жодних особливих умов для участі в цьогорічному прочанському русі, і зокрема у Велопрощі 2011, немає! ні для кого. За виключенням лише того, що мають бути наявні добрі наміри, добрий настрій, добра зичливість, та, звичайно добрі друзі і добрі ровери. В добавок до цього потрібен ще й вільний від зобов’язуючої праці час, наявність в міру достатньої кількості коштів на поточні попутні потреби і витрати, та, що головне!, добра і свобідна воля для об’єднаного пошуку і пізнання Єдиного Живого Бога, Його Правди, Життя і Дороги для Спасіння, котрі у Господі нашім Ісусі Христі.

Натомість є певні вимоги – а саме: готовність прийняти з Катехизму у своїй волі та розумі три Богоприємні євангельські чеснотні ради – добровільна вбогість, що є виразником поміркованості в потребах; досмертна чистота, що є добровільна відмова від поганих і злих думок, помислів, намірів, звичок та вчинків; і досконалий послух, що є зреченням від свавільних і властолюбивих поступків та поведінки. Якщо Ви ще не є готові прийняти котру з цих чеснот довічно, то налаштуйтесь прийняти їх, хоча б для початку, на час цієї Велопрощі…

Також маємо невелике, але значне зауваження – не слід сприймати цю духавно-молитовну акцію лише, як відпочинково-розважальний велопробіг: з цього приводу матимемо прохання налаштуватись на відповідний настрій і порядок в тому, що через кожних 40-45 хв. веселого подолання шляху матимемо 15-20 радісних хвилин молитов і катехитичних наук, а в часі їзди зможемо розважати над почутим та тим, що нас буде зрушувати у дусі.

На протязі дня матимемо Богослужіння у відповідних храмах котрі будуть зустрічатись по дрозі нашого шляху, та розяснення Їх у трьох християнських обрядах.

А тепер про більш конкретні деталі: якщо Бог дозволить, Велопрощу будемо відбувати з пятниці 15-го по неділю 17-те липня 2011 року. Окремі організаційні питання слід дізнатися при особистій зустрічі з організаторами, зголошення та запис проводитиметься до 11 липня 2011р., реєстрація та інструктаж 13 липня 2011р., біля церкви Святого Василія Великого за адресою м. Косів, вул. Б.Хмельницького, 60, (на Москалівці), або телефонуйте за номерами тел.: 067-9241131, 067-3693137, 2-45-90 — (дзвіниця Церкви).

P. S.: Окрім цього запрошення на Велопрощу, ми хочемо запропонувати Вам також і інші християнські міроприємства, тобто такі заняття, які для Вас у період літніх канікул будуть у великій і добрій мірі приємні для тіла і душі, щоб осягнути під проводом Духа Святого та під Покровом Пресвятої Богородиці мир, любов і ласку Божу, як своєрідну авансову підготовку до вічності. Отож, якщо від Вас будуть надходити в ближчому часі позитивні відгуки, щодо бажання прийняти участь Вас особисто або ваших дітей, то — пропонуємо ось що:

• З ініціативи Патріаршої молодіжної комісії УГКЦ відбуватиметься всеукраїнська молодіжна християнська «Сарепта» УГКЦ в Зарваниці – з 11-го по 17-те липня 2011 р.Б.;
• Маємо намір проводити спортивно-розважальні турніри з настільного тенісу і шахів, та відпочинкові і мистецько-художні конкурсні заходи в Косові для жителів міста та околиць – впродовж усього літа 2011 р. Б.;
• Хочемо здійснити катехитично-відпочинковий автобусний тур по духовних і культурних визначних місцях України – на протязі червня-липня-серпня 2011 р. Б.;
• Пропонуємо прочансько-паломницький автобусний тур до Патріаршого Собору УГКЦ Воскресіння Господнього в м. Київ – 26-28 липня 2011 р. Б.;
• Добре було б організувати концертно-катехитичний тур дітей та молоді до парафій і громад нашої Церкви на теренах східних областей та в Криму, під гаслом «за покликом Духа і серця до богопосвяченого життя» — липень-серпень 2011 р. Б.;
• Надіємось на проведення дитячо-молодіжного духовно-розважального відпочинкового табору «Християнська Преображенська Обнова» у Зарваниці – 19-28 серпня 2011 р. Б.;
• Обов’язково відбудеться традиційна піша Єпархіальна («гуцульська») проща до Зарваниці на свято Успіння Пресвятої Богородиці – 23-28 серпня 2011 р. Б.;
• можливі також деякі інші пропозиції;

З благословення о.-декана Романа (Іванюлика), з повагою Ваш брат у Христі, координатор Велопрощі, Олександр Тіца.

Навіки Слава Богу!

07-08 червня 2011 р. Б.