Велотріп Косів – Рожнів (через Хімчин)

Вже 3 роки, я активно подорожую на ровері в Косівському районі. Отож, сформувались певні улюблені маршрути, які я часто та із задоволенням катаю. Сподіваюсь, з часом всі вони будуть на сайті Велокосова. В статті піде мова про один із них, а саме, — велотріп з Косова у Рожнів через села Вербовець та Хімчин (тривалістю 3-4 години).

Відразу хочу уточнити, що я фанат легких і не складних маршрутів, — для мене велоподорожі, — це в першу чергу відпочинок, а не спорт. Але так, як на сайті ВелоКосова описуються переважно складні маршрути, то кілька моїх для новачка будуть доречні, хоча б для різноманітності.

Я полюбляю мандрувати в сторону Рожнова, тому що там є чудові краєвиди, але в то же час, їхати набагато легше, ніж в Яблунівському напрямку – де дорога з Косова в’ється весь час в гору. Крутити важко, особливо в літню спеку!)

Починаємо мандрівку на автостанції міста Косова, що знаходиться на вулиці Гвардійській. По ній прямуємо до кінця в напрямку вулиці Степана Бандери. Біля Косівської гімназії відповідно повертаємо на ліво і проїхавши повністю вулицю Бандери опиняємось на великому роздоріжжі, як кажуть в Косові – біля Люльчука. На цьому перехресті нам не доводиться повертати, а треба їхати знову прямо, адже наліво – дорога на Яблунів, направо, — поворот до Смоднянського ринку, а прямо, по трасі, — до Рожнова та Заболотова. Варто нагадати, що на перехресті дуже активний рух, часто водії порушують правила, тому тут велосипедистові треба бути дуже уважним.

Далі їдемо акуратно по обочині траси, адже на трасі машини рухаються набагато швидше, ніж у межах міста. Проїжджаємо село Старий Косів, десь за 20 хвилин, і опиняємося в селі Вербовець, — це село по території дуже велике і чудово підходить для подорожей, — рекомендую тут кататись і не лише в межах даного маршруту.

Через певний час з лівого боку дороги буде великий напис зі стрілкою вліво Хімчин. Побачити його не складає жодних проблем і нам потрібно вернути вліво на якісну асфальтну дорогу. Проте, ми ще далеко не в Хімчині – до його їхати ще довго, десь годину. Ми все ще в селі Вербовець, і як не дивно через 10 хвилин асфальт раптово обривається і ми знову на роздоріжжі – потрібно їхати грунтовою дорогою, яка бере праворуч. Ось і перший затяжний підйом, яких на маршруті буде багатенько, – тим мені цей напрям і подобається, що підйоми чергуються із захоплюючими спусками.

Піднявшись на перший підйом ми можемо бачити з лівої сторони від нас сумнозвісне Вербовецьке сміттєзвалище, куди вже 20 років весь косівський район звозить сміття. І хоча ця гора з відходів офіційно закрита з весни 2012 року, проте чітко видно, що об’єми її з кожним місяцем зростають – а отже люди все одно возять сюди сміття, незважаючи на заборону.

А от і перший шалений спуск – відчуття чудові, особливо, коли спускаєшся ним вперше. Проте треба бути уважним, адже часто каміння підвертаються під колеса (варто мати шлем на цьому маршруті). Також ліс, який охоплює дорогу, що в’ється серпантином з обох боків не дозволяє бачити машини, які їдуть знизу вам на зустріч. Тому не спішіть — життя дорожче за адреналін!

Внизу є хороший орієнтир у вигляді кількох ставків, на жаль в запущеному стані, а також чергове роздоріжжя. Тут варто повернути на ліво в гору, а не направо вниз, адже ця дорога виведе нас назад на трасу.

Часто під час мандрівки доведеться йти пішли, бо підйоми доволі стрімкі, але навколо чудові краєвиди компенсують навантаження. І знову шалений довгий спуск, а внизу хороший орієнтир – дерев’яна табличка з написом Хімчин. Протягом мандрівки є достатньо продуктових магазинів, де можна купити воду, відпочити, а також уточнити маршрут, навіть якщо ви прочитали цю статтю, бо в селах Вербовець та Хімчин є багато присілків і легко повернути не туди.

Тут варто відзначити, що місцеві жителі не завжди ввічливі, особливо молодь. Іноді вони дивно і агресивно реагують на велосипедистів, можна почути образливі вигуки – не вступайте з ними в жодні дискусії, бо з п’яними бесіди нема.

Внизу бачимо чергове роздоріжжя і новий орієнтир – ставок з лівої сторони, куди нам і треба повернути. Спуск триває і ми опиняємося на асфальті і на черговому роздоріжжі. Тут ви вже точно не заблукаєте, адже їхати треба лише по асфальту і майже весь час вниз дорогою, що бере вправо.

А ось і Рожнів. Тут робимо привал і відпочиваємо. З новими силами їдемо по обочині трасою в Косів через Вербовець, і Старий Косів. Хоча можна їхати і не лише по трасі — є багато паралельних грунтових доріг в сторону Косова. Там менше машин і красивіші краєвиди, – можна навіть спуститися і до річки Рибниці, яка протікає неподалік траси. Проте, це займе більше часу і сил – для першого разу напевно краще їхати лише по трасі.

P. S. Я частенько їздив маршрут на Хімчин і майже кожен раз пробивав колеса. Тому будьте уважні – беріть із собою до камер латки і маленький насос, щоб одразу виправити ситуацію.

Тарас Пасимок