Велотріп Косів – Вербовець
Вербовець — село Косівського району Івано-Франківської області, з населенням 3,5 тисячі мешканців. Засноване в 1456 році. Село займає досить велику площу і має багато присілків та кутків: Гордаків, Конево, Свиридівка, Кичера, Царина, Мавково, Скуртово, Вишник, Осік та інші.
Територія села — горбиста височина з найвищими точками Мавково (400 м) та Кичера (500 м). Поблизу кар’єру на території села в 1993 році відкрито рештки поселення культури карпатських курганів (III—IV ст.) і бронзоливарний цех. Є церква Благовіщення Пресвятої Богородиці 1850 року. Тут народилися: дитячий письменник та поет Іван Андрусяк та поет Іван Бойчук.
Село Вербовець дуже перспективне в плані розвитку велосипедного туризму. Тут є невисокі гори,, багато цікавих доріг без асфальтового покриття та чудові краєвиди. Десь половина всіх маршрутів від «ВелоКосова» проходять саме через це село. Та й навіть зараз всі дороги в селі нами ще не розвідані. Отож, наш легкий маршрут, тривалістю 3 години і довжиною 20 км. направлений саме на популяризацію «покатушок» у Вербовці.
Розпочинаємо нашу мандрівку традиційно з автостанції в Косові. Далі рухаємось вулицями «Небесної сотні» та Степана Бандери. На роздоріжжі (біля Люльчука), де магазин «Бізон» служить орієнтиром, повертаємо ліворуч і прямуємо до магазину «Сова». Тут потрібно повернути праворуч і рухатися під гору затяжним, але не важким підйомом. Асфальт закінчується і починаються «вербовецькі дороги». Хоч для автомобілів і пішоходів вони дуже не зручні, але для велосипедистів саме те що треба!)
Піднявшись на пагорб потрапимо на роздоріжжя – ліворуч дорога на гору Кичеру, а нам треба їхати праворуч. Далі починається затяжний спуск до наступного роздоріжжя – тут знову повертаємо праворуч. Їдемо сільською дорогою, яка йде паралельно трасі Косів–Рожнів.
Цей шлях має ряд переваг – тут мало машин, немає величезних ям в асфальті, а навколо традиційні для нашого регіону «зелені паркани із грабу». Ці «споруди» також є туристичним об’єктом для українців та іноземців.
Через 20 хвилин потрапляємо на чергове роздоріжжя – праворуч виїзд на трасу Косів–Рожнів, а ліворуч дорога в сторону села Хімчин. Починається черговий затяжний підйом, а згодом такий самий спуск, повз закрите районне сміттєзвалище. Це єдиний мінус для села в плані туристичного розвитку.
На черговому роздоріжжі біля ставів, які служать орієнтиром, потрібно повернути праворуч, бо поїхавши ліворуч ми потрапимо в Хімчин. До речі, на сайті «ВелоКосова» вже є опис маршруту Косів–Рожнів через Хімчин.
Отож, знову починається затяжний спуск до траси. Десь за 15 хвилин опиняємось біля автобусної зупинки «Вербовець», яка служить орієнтиром і одразу ж звертаємо з траси на іншу сільську дорогу, якою ми і будемо вертатися через село Старий Косів.
Знайти цю дорогу дуже легко, адже вона якраз навпроти автобусної зупинки та перпендикулярна до того шляху, яким ми потрапити на трасу. Вона проходить через один з присілків села Вербовець, який в народі називають «Варшава».
Проїхавши через село опинимося на березі річки Рибниця. Тут же розташоване велике озеро, де часто відпочивають і купаються жителі нашого району та міста (на фото).
Відпочиваємо тут і фотографуємось. Набравшись сил, прямуємо дорогою в сторону Косова. Раніше на цій території відбувалися змагання з мотокросу, тому тут також легко їздити і на велосипеді. Головне бути уважними, бо може бути місцями болото (на фото), адже це близька до річки територія.
Далі по прямій їдемо через Вербовець та Старий Косів до бетонного мостику, який служить орієнтиром. Від моста можна їхати до косівської районної лікарні і згодом вулицями Шевченка та Незалежності до автобусної станції в Косові. Або, як варіант, можна через міст потрапити на інший берег річки Рибниця і через відомий Косівський (Смоднянський) ринок потрапити назад в місто.
P.S. Маршрут можливий також і в реверсному напрямку.
Один коментар до запису “Велотріп Косів – Вербовець”