Велосипедисти на тротуарах: гості чи завойовники

Ніколи на шкодую за минулим, бо це не продуктивно.

Але ще у недавні часи була хороша традиція — на кожному велосипеді чіпляли дзвіночок. Він сповіщав пішоходам про наближення двоколісного транспортного засобу. Це було зручно, коли ровер їхав за чиєюсь спиною. Тепер таких дзвіночків або немає, або ними не користуються. Велосипедисти, до яких ще й доєдналися електросамокатники, з’являються ззаду крадькома і тихо, як маніяки у серіалах; або ж прошмигують поряд різко і з вітерцем — наче шуліки.

Добре, коли їдуть з помірною швидкістю. Якщо ж влаштовують перегони, як це роблять розбишаки-хлопчаки, — тоді стережися. Знаю про випадок, коли неповнолітній «велогонщик» збив на тротуарі немолоду жінку: вона впала, поламала руку, а він — утік. Інший юний екстремал виконував різні кульбіти на дитячому майданчику і наїхав на кількарічну дівчинку. Обидві пригоди трапилися у Косові, я дізналася про них випадково. Думаю, якби копнула цю тему глибше і провела журналістське розслідування, — нарахувала би більше травмованих.

За правилами дорожнього руху велосипедисти на автошляхах прирівнюються до водіїв транспортних засобів, а на тротуарах — до пішоходів, тож мають дотримуватися однакових для цих категорій правил.

Роверистам варто пам’ятати, що на «своїх» доріжках перехожі почуваються і поводяться розслаблено, бо це — тільки їхня територія. Вони можуть замислитися, жваво спілкуватись з кимось поряд чи по телефону, несподівано змінити траєкторію свого руху. Я, наприклад, завжди оминаю каналізаційні люки. Якщо двоє перехожих ідуть один одному назустріч, хтось із них починає заздалегідь переходити на протилежний бік тротуару, — щоб розминутися.

Малюки переважно скрізь поводяться не прогнозовано. Буває, що на тротуар несподівано виходить покупець із магазину чи аптеки. Тобто усі ці люди легко можуть потрапити під колеса велосипеда і самоката, якого вони не бачать і не чують.

Різка поява двоколісного транспорту з-за спини може налякати маленьку дитину, вагітну жінку, літню людину з хворим серцем і нестабільним тиском.

Тому хочу запитати: шановні власники роверів і електросамокатів, ви вмієте говорити? Мовленої вами фрази: «Дозвольте проїхати» або «Пропустіть, будь ласка» — цілком достатньо, щоб пішохід дізнався про вашу присутність, відійшов убік, і ви спокійно розминулися. Однак почути такі слова майже неможливо. Більшість велосипедистів і самокатників на тротуарах мовчать, як німі.

Пропоную власникам двоколісних транспортних засобів дотримуватися правил поведінки на тротуарах: чіпляти прилади, що видають звуковий сигнал, а якщо таких немає, то повідомляти пішоходам про своє наближення.

Уміють же велосипедисти показувати автомобілістам рукою, у який бік повертають. Невже так важко привчити себе вимовляти два–три слова перехожим? До речі, цікаве питання: чому роверисти виїжджають на тротуари? На дорозі їм лячно, некомфортно? Тоді знайте, що й вас пішоходи бояться і остерігаються так само, як ви — агресивних і нахабних автомобілістів.

Шановні дорослі велосипедисти і електросамокатники, подумайте про це і зробіть висновки, бо від несподіваного зіткнення може постраждати не тільки пішохід, а й ви, і ваш транспортний засіб. Батьки, педагоги, поліцейські, які спілкуються зі школярами, навчайте дітей правильної і коректної поведінки не тільки на дорогах, а й на тротуарах. Цивілізована країна, яку ми мріємо побудувати і в якій хочемо жити, це, з-поміж усього, — загальна культура суспільства, повага до себе та інших у громадських місцях.

До речі. Отієї загальної культури в цивілізованих країнах досягли не лише моралізаторством, а переважно — драконівськими штрафами за будь-яке, навіть дріб’язкове, порушення.

Є такий батіг і в українському законодавстві. Чи багато з вас знаютьг що «велосипедистам заборонено рухатись по тротуарах і пішохідних доріжках, за винятком дітей віком до 7-ми років на дитячих велосипедах під наглядом дорослих (Правила дорожнього руху, пункт 6.6 в)». Тобто всі старші семи років і дорослого віку велосипедисти взагалі не мають права їздити тротуарами, а тільки — по дорозі або — спеціальними велосипедними доріжками, останніх на Косівщині поки, що немає.

Так, в Україні завжди була традиція їздити на велосипедах тротуарами. Ніхто й не прагне вигнати роверистів і самокатників на автодорогу Але в подяку за терпимість пішоходів вершникам двоколісних транспортних засобів треба поводитися на тротуарах як чемні гості, а не як знахабнілі завойовники.

Аліса Мудрицька,
Газета «Гуцульський край»

На замітку

Правила руху велосипедистів визначає Постанова КМУ «Про правила дорожнього руху», де зазначено, окрім специфічних обов’язків та обмежень, що велосипедисти також повинні виконувати вимоги правил, що стосуються водіїв або пішоходів:

• рухатися по дорозі на велосипедах дозволено особам, які досягли 14-річного віку;
• велосипед повинен бути обладнаний звуковим сигналом і світлоповертачами: спереду — білого кольору, по боках — помаранчевого, позаду — червоного;
• для руху в темну пору доби і в умовах недостатньої видимості на велосипеді повинен бути встановлений та увімкнений ліхтар (фара);
• велосипедисти, рухаючись групами, повинні їхати один за одним, щоб не заважати іншим учасникам дорожнього руху;
• велосипедист може перевозити лише такі вантажі, які не заважають керувати велосипедом і не створюють перешкод іншим учасникам дорожнього руху;
• якщо велосипедна доріжка перетинає дорогу поза перехрестям, велосипедисти зобов’язані дати дорогу іншим транспортним засобам, що рухаються по дорозі.

Велосипедисту заборонено:

• керувати велосипедом з несправним гальмом, звуковим сигналом, а в темну пору доби і в умовах недостатньої видимості — з вимкненим ліхтарем (фарою) чи без світлоповертачів;
• рухатися по автомагістралях і дорогах для автомобілів, а також по проїзній частині, коли поряд облаштовано велосипедну доріжку;
• рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках (крім дітей до 7-ми років на дитячих велосипедах під наглядом дорослих);
• під час руху триматися за інший транспортний засіб;
• їздити, не тримаючись за руль, та знімати ноги з педалей (підніжок);
• перевозити пасажирів на велосипеді (за винятком дітей до 7-ми років, яких перевозять на додатковому сидінні, обладнаному надійно закріпленими підніжками);
• буксирувати велосипеди чи причеп, не передбачений для експлуатації з велосипедом.