Велотріп з Косова в Рожнів (через Кобаки)

В попередній статті, я описував велосипедну подорож з Косова в Рожнів через Хімчин. Тепер мова піде про легкий (прогулянковий), але дуже мальовничий маршрут в новому «Кобакіському» напрямку, який я випадково відкрив для себе ще в класі сьомому.

В селі Кобаки є велика кількість величезних приватних ставів. Люди там часто ловлять рибу (50 грн. в день). Одного разу мене ледь не побили і не забрали ровер охоронці, бо думали я приїхав порибалити «на халяву»:). Але то були важкі 90-сті, а зараз все спокійно).

Отож, наша мандрівка традиційно розпочинається на «косівському вокзалі». Найшвидший спосіб — це рухатися вулицями Гвардійською та згодом Шевченка, — до заправки і понтонного мосту через Рибницю. А потім трасою роверуємо в напрямку Кут через село Смодна. Скоро біля заправки «WOG» буде велике роздоріжжя. Далі можна їхати двома паралельними шляхами, які з часом об’єднаються.

• Перший, — зразу на розвилці повернути на ліво і через село Смодна їхати в Кобаки. Спочатку котимося прямо, по асфальту. Згодом буде нове перехрестя і нам направо по «грунтівці». Скоро нас зустрічає затяжний підйом — велосипед доводиться везти. Потім спускаємось до Кобаківських ставів попри очисні споруди міста Косова. В першому варіанті подорожі немає чогось особливого, окрім красивих пейзажів, — проте дорога там не така розбита і знищена, як в наступному.
• Другий, — їхати в кутському напрямку до села Черганівка. Тут на нас теж чекає величенький горб. Але за ним є цікавинка — повернувши на ліво дорога приведе нас в аеропорт!!! Він не тільки зберігся з радянських часів, але і сьогодні діючий, правда лише для приватних літаків. Серед косівчан летовище користується великою популярністю, адже це так незвично бачити «літаки-кукурузники» серед Карпатських гір. Від траси до аеропорту можна доїхати за 10 хв. Зробивши традиційні фото на фоні літаків, — ми рушаємо далі тією ж «космічно-кратерною дорогою».

Десь хвилин через 20, дві дороги з’єднуються на перехресті, — біля косівських комунальних очисних споруд. Дивно, але дуже мало косівчан чи жителів району знають де це місце. А хоч раз в житті там варто побувати, щоб зрозуміти в якому катастрофічному стані перебуває наш колектор. Будівлі і «обладнання» застарілі та занедбані — можна сміло знімати фільм жахів, не кажучи вже про запах. Складається враження, що колись на споруди напали «чужі»…. Оце так «реальна» цікавинка!)

Косівські комунальні очисні споруди

Але пора продовжити наш маршрут. Їдемо прямо грунтовою дорогою. З ліва від нас горби, вкриті буковим лісом. А з правового боку, — легендарні кобацькі стави!

До речі, чув нещодавно цікаву «сучасну легенду» про Кобаки. Там мали відкрити великий завод з виробництва пива, бо є постійні запаси прісної води в селі, що дуже важливо для такого виробництва. Але місцева і районна влада хотіла хабаря. Тому зараз цей завод розташований в місті Калуші, під відомим брендом «Калушське». Не знаю, — правда це чи байка, але пиво справді хороше і якісне!

Скоро переїжджаємо через місток і затяжним підйомом піднімаємося на верх. Стави вже закінчились і далі їдемо через мальовничий лісок чи скоріше гайок, який з обох боків оточив дорогу. Скоро буде поворот на ліво — це дорога на духовний центр Здвижин. — теж дуже файний велосипедний маршрут. Але нам треба їхати прямо до церкви і спускатися з горба до парку Павла Черемшини, — в центр села Кобаки. До речі біля церкви, з правого боку від дороги, буде маленька криничка зі смачнючою водою — доповнюємо запаси води і відпочиваємо!

Тут знову опиняємось на перехресті. Прямо перед нами, як не дивно, великий став). На право — траса на Кути. Я кілька разів їхав туди, а потім на Косів і в зворотньому напрямку теж. Але чесно кажучи був не надто задоволений. Асфальтова пряма дорога, але гір не видно і цікавинок не підмітив. Як на мене, мандри в сторону Кутів найменш привабливі для ровериста, але це вже вирішувати вам!)

Тому рекомендую повертати ліворуч і рухатися трасою до Рожнова. На зворотньому шляху від Рожнова до Косова, я частенько їду не трасою, а паралельними дорогами через Вербовець і Старий Косів. Там мало машин, красиві краєвиди і близько річка Рибниця, — де можна скупатись в спеку! Також, на Старому Косові є плацдарм зроблений під змагання мотокросу біля великого ставу. Там теж дуже круто, — те що треба для такого вибагливого ровериста, як я!

Щасливої дороги!

P.S. Маршрут можливий і в реверсному напрямку! Я частенько його катаю, бо легко для ніг і приємно для ока!

Тарас Пасимок