Велотріп Косів-Лужківський водоспад (через Яворів і Плоский)

05.02.2019 Велотріпи Переглядів: 6 055

В 2017 році, я описав веломандрівку до Лужківського водоспаду, — найвищого на Косівщині та одного з найвищих водоспадів на Гуцульщині. Стаття виявилась досить популярною в Інтернеті і вже має більше 4500 переглядів, а також була надрукована в газеті «Гуцульський Край» та скопійована на багатьох інформаційних порталах області.

Маршрут починався в Косові, згодом через села Бабин та Малий Рожин, ми потрапляли на водоспад у Великий Рожин, а повертались, традиційно, через Кути.

В 2018 році, учасник «ВелоКосова» Ivan Puketsa удосконалив початковий маршрут і запропонував його проїхати не з Бабина, а через Яворів та хребет Плоский. Фактично, зараз це найкращий велосипедний маршрут в межах Косівського району, а хто не вірить, — то прокатайте і перевірте!)

На другому місці в моєму рейтингу веломандрівка до Шепітських водоспадів (Гуків).

Фото: Василь Іваночко

Отож маршрут традиційно починається на автостанції в Косові, далі рухаємось новим асфальтом в сторону Верховини через села Город, Соколівка та Яворів. В селі Яворів є автобусна зупинка «Рибниця», яка розташована на початку підйому на присілок та хребет Плоский. Також орієнтиром служить встановлений ліворуч від траси Косів-Верховина дерев’яний знак на честь родини Шкрібляків. Побачивши його, потрібно переїхати річку вбрід і хорошою ґрунтовою дорогою їхати на вершину хребта Плоский, нікуди не звертаючи.

Досить швидко, 20–30 хвилин займе часу, щоб піднятися на вершину, а там… — така краса, що далі їхати вам точно не захочеться, — це ідеальне місце для привалу.

Особливість хребта Плоский в тому, що його вершина не заліснена і добре обжита, з усіх відрогів хребта видніються гуцульські хатки.

Отож, з вершини відкриваються захоплюючі і, в деякій мірі, унікальні краєвиди на сусідні хребти: Хоминський, Сокільський, Писаний Камінь, Хребет Ігрець, які заліснені набагато більше і, відповідно, менше обжиті.

Ще на вершині вражає єдине велике дерево, що там росте, яке так і кличе до себе в тінь). Фотографія з цим деревом, де я, звісно, медитував, сподобалась багатьом користувачам в Інтернеті та моїм друзям. Очевидно, воно приваблює мандрівників не лише в реалі, але і віртуальному світі).

Насолодившись краєвидами, починаємо по дорозі плавний спуск по хребту вниз. На вершині дорога розділяється на дві: праворуч та ліворуч – спочатку повертаємо ліворуч, а потім за 20–30 метрів праворуч і вже по прямій вниз до хат.

Дорога в тих краях досить добротна, адже нещодавно там прокладали ЛЕП, через хребет на Верховинщину.

Проте, ближче до хат, коли починається поворот праворуч, хороша дорога закінчується, бо сильно розбита лісовозами, тому їхати треба дуже акуратно – стрімко і великі колії. Я навіть сам впав був на спуску, але це тому що люблю швидко їздити).

За хатами буде ліс та джерело, де можна зробити привал і відпочити. Згодом дорога виводить до потоку, який потрібно перейти через дерев’яний місток і знову опиняємось на роздоріжжі. Лісова дорога йде прямо, ліворуч та праворуч, а нам потрібно за мостом йти прямо у верх, там буде трохи болота, але недовго.

Згодом ми знову побачимо хати, орієнтиром послужить капличка оббита зеленим пластиком ліворуч від дороги.

Це вже приємна новина, адже дорога тепер йтиме лише вниз, хоч і знову сильно розбита лісовозами.

Спускаємось лісовою дорогою до річки і переїхавши дерев’яний міст повертаємо ліворуч – вже за кілометр ми побачимо табличку і поворот праворуч до Лужківського водоспаду.

Дорогу до Косова від водоспаду я вже описував, тому не буду повторюватись.

Приємною новиною також є те, що доробляють дорогу в районі водоспаду Сикавка у Великому Ріжні під Сокільським хребтом, а отже зворотна дорога на Косів через Кути скоро буде майже «ідеальна».

Варто відзначити, що їхати цей чудовий маршрут варто в сонячну погоду, бо в дощ там напевно болото «непролазне»).