Велотріп Косів-Слобідка (через Кобаки)

Цей мальовничий маршрут є шостим по рахунку, який я розробив для проекту «ВелоКосів». В ньому були враховані побажання туристів та рекомендації учасників з попередніх поїздок: їхати не головними дорогами, бачити цікаві туристичні об’єкти, повертатися назад іншим шляхом, насолоджуватися цікавими та незвичними спусками різної складності. То ж не дивно, що на такий велотріп пішов місяць важкої праці, але зате я краще вивчив географію Косівського району.

Тут є і гори — краєвиди Покутсько-Буковинських Карпат, поля, ставки, ліси, екстремальні спуски, лікувальні джерела і навіть персики. Правда їхати його треба в хорошу погоду, щоб не борсатись в болоті. Інша неофіційна назва велотріпу — «Дубина», адже протягом всього маршруту ми будемо насолоджуватись красою і величністю дубового лісу!

Населені пункти, які ми проїдемо: Косів, Смодна, Черганівка, Старі Кути, Кобаки, Слобідка, присілок Волійці (Черганівка).

Маршрут середньої складності, час 3-4 години, можливий реверс.

Починаємо мандри традиційно на автостанції в Косові. Далі рухаємось вулицями Гвардійська та Шевченка до Смоднянського ринку, прямуємо трасою «Косів-Кути» селами Смодна, Черганівка і Старі Кути.

Трохи не доїжджаючи до туристичного комплексу «Легенда Карпат» потрібно повертати ліворуч — орієнтиром служить довгий дерев’яний паркан жовтого кольору. Починається щебенева дорога з невеликим нахилом, де можна гарно розігнатися. З лівого боку раптово виринають стави, де на рибу чатують рибалки.

Скоро дорога забігає в ліс, але присутній зелений туристичний маркер, який допомагає зорієнтуватися. Далі дорога повертає вправо і знов їдемо лісом до нових ставів з двох боків дороги — які теж є орієнтиром. Робимо перший привал, відпочиваємо і фотографуємо красу.

Попереду нове роздоріжжя, — повертаємо в право і ґрунтовою дорогою їдемо через поле до телекомунікаційної вишки, яка служить хорошим орієнтиром (її видно здалеку). Від вишки треба повернути вліво до лісу і знову мандруємо полем. Раптом серед поля починає гавкати пес (охороняє кукурудзу?) і це дійсно дивно, — навколо жодної хати 🙂 Але ж собача будка теж орієнтир!

Мальовничим гайком їдемо прямою дорогою в село Кобаки і через 15 хвилин опинимося біля пасіки НПП «Гуцульщина». Тут чергове перехрестя, — якщо ми повернемо вліво, то будемо їхати до кобацьких ставів, очисних споруд Косова і аеропорту. А нам треба праворуч — в сторону духовного комплексу «Здвижин».

Їдемо лісом і повертаємо в першому ж повороті направо. Далі біжить грунтова дорога — з лівого боку хати, з правого — ліс, трактори і комбайни. На черговому роздоріжжі беремо ліворуч і летимо вниз — хороший, хоч і короткий спуск. Знову опиняємося в полі і їдемо прямо до автотраси Рожнів-Кути.

При виїзді на трасу, повертаємо ліворуч і їдемо десь 400 метрів до автобусної зупинки «Слобідка». Це бетонна коробка, в кращих традиціях радянської архітектури, з мозаїчним візерунком жар-птиці. Тут відпочиваємо. Зразу за зупинкою буде поворот направо. Їдемо повз маленький будинок Косівського РЕМу, який служить орієнтиром і за ним зразу повертаємо наліво.

А тоді, через поле, їдемо прямою дорогою до великої і гарної церкви (голубого кольору) в селі Старі Кути. Прямо перед нами видно, як спадає Хоминський хребет, а також захоплюючу панораму карпатських гір.

Зразу за церквою ми попадаємо на трасу — Кути-Косів і повертаємо праворуч в сторону Косова. Попереду буде затяжний підйом, тому біля магазину, неподалік церкви, варто запастися водою та продуктами і відпочити — привал!

Долаємо горб і знову опиняємося біля «Легенди Карпат» — це була мандрівка по колу. Можна вертатися назад тією ж трасою до Косова. Але є люди, які не люблять вертатися тими самими дорогами і в такому випадку треба повертати ліворуч. Тому їдемо Старими Кутами і насолоджуємось рівненьким асфальтом без вибоїн. До речі, в цьому селі дуже якісний асфальт на всіх дорогах — просто дивина для нашого району.

Поступово набираємо висоту і згодом асфальт обривається — далі їдемо щебенево дорогою до каплички, яка є орієнтиром. Від каплички треба повернути направо вгору. Зверху відкривається чудовий краєвид. Прямо перед нами, як на долоні, Хоминський хребет, а поряд в саду ростуть персики. Що ще потрібно роверисту для щастя? 🙂

Ґрунтова дорога біжить крізь ліс — там йде заготівля дерева, тому розкидано багато виробничого сміття. Тому спускатися треба акуратно, але загалом то класний і цікавий спуск. Виїжджаємо на поляну і ми вже в Черганівці — форсуємо маленьку річечку і їдемо прямо. Згодом, на перехресті, нам треба наліво — до присілку Волійці. А направо ми знову виїдемо на трасу, повз заправку.

Отож їдемо у Волійці через лісок і дорога знов плавно набирає висоту. Орієнтир — великий маєток серед лісу з величезними дерев’яними брамами, як в часи київської Русі 🙂 Попереду знову роздоріжжя — нам треба до церкви праворуч, а можна ще заскочити по воду — неподалік тече річка Волійця і там є місце, де три різних джерела збігаються в одній точці. Це відомий туристичний об’єкт і місцеві люди там часто набирають цілющу воду.

Від церкви нарешті починається затяжний екстремальний спуск в село Смодну. Там я пробив переднє колесо одразу в трьох місцях! То через великі каміння, тому треба акуратно їхати. Потім на роздоріжжі рухаємося прямо до вулиці Ірчана і ми вже в Косові!

Тарас Пасимок

На замітку:

4 коментарі

  1. може здатися, що маршрут якись заплутаний, але є gps-трек який скоро з’явиться на сайті з фотозвітом і все стане просто)

  2. […] цьому маршруті були враховані побажання туристів та рекомендації […]

  3. […] Волійці — це один з присілків села Черганівка, Косівського району. Тут протікає річка Волійця, яка і дала назву присілку. Цей мальовничий край, захований між горами, в долині річки, відомий косівчанам, як місце, де можна напитись цілющої води з гірських джерел. Проте, як не дивно, інформації про цей туристичний та рекреаційний об’єкт в інтернеті немає, лише цікава розвідка Михайла Городенка, але там немає інформації про воду. Я вже часткового описував цей район і дороги в статті Велотріп Косів-Слобідка (через Кобаки). […]

Написати коментар