Як позначити себе у темряві

Системне і зумисне знищення російською армією життєво важливої інфраструктури України поставило перед нами всіма багато нових викликів.

Тривалі відключення електроенергії призводять до тяжких наслідків практично у всіх сферах життєдіяльності. 

Один з них ніби і незначний, але теж важливий. У пору швидких і тривалих зимових сутінків, поєднаних з вимкненням вуличного освітлення та почорнілими вікнами магазинів і квартир, пішоходи стали ледь помітними. Як примари, виринають вони перед автомобілями, котрі не завжди встигають пригальмувати.

Через це виникла нагальна потреба позначати себе у темряві. Легше це зробити дітям. В останні роки одяг і взуття для малечі дуже часто містять вшиті елементи, що відбивають світло автомобільних фар. Але цими днями я бачила хлопчика і дівчинку молодшого шкільного віку після 17-ї години у темному одязі і без жодних «світлячків», їх не було навіть на рюкзаках. Хоча, мені здається, робити дітей помітними вночі так само важливо, як везти їх в автомобілі у спеціальному кріслі.

Тим часом вирішила підшукати відбиваючий світло знак для себе. З’ясувалося, що купити такі речі можна лише у магазинах канцтоварів і дитячих іграшок. Там продають спеціальні значки, наліпки, брелоки та смужки на зап’ястя. Для дорослих це не зовсім підходить. Якщо малечу можна обчіпляти значками з ніг до голови, і це буде мило, то в певному віці такі аксесуари викликатимуть подив і насмішку.

Наліпки теж дуже дитинячі на вигляд, до того ж погано тримаються як на одязі, так і на взутті.

Брелок — річ ніби нейтральна, його можна повісити на сумку, пояс, пряжку, ґудзик. Але він занадто дрібний, не завжди у потрібний момент потрапляє у фокус автомобільних фар. Можна обвішатися брелоками, як ялинка — іграшками, але це також негарно.

Смужки на зап’ястя — непогана ідея. Однак на одязі вони не тримаються, а на руці їх закриває манжет куртки чи пальто.

На мою думку, найкраще для дорослої людини підійде еластична пов’язка на рукав, яку можна носити в кишені чи сумці і надягати, коли в цьому виникає потреба. Таких не продають.

Зате у швейному ательє я купила спеціальну стрічку, що відбиває світло. Вдома є давно придбана широка резинка. Пришию її до стрічки і матиму пов’язку. Одночасно дарую цю ідею місцевим підприємливим людям, а також — дітям. Шийте, продавайте. Заробіток хоч і невеликий, сезонний, але якусь копійчину можна з цього отримати. І чиєсь життя врятуєте.

Аліса Мудрицька
«Гуцульський край», №51, 23.12.2022 року

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *