Проект «ВелоКосів»
Активний відпочинок вже давно увійшов у моду: це здорово і доступно, це приносить справжнє задоволення. А Карпати — це найкраще в Україні місце для активного відпочинку і не тільки взимку. Карпати влітку — це чиста природа, ягоди і гриби, світанки під хмарами — краще гір можуть бути тільки гори! Головною метою проекту «ВелоКосів» є популяризація велосипедних поїздок горами та населеними пунктами Косівського району серед українських та іноземних туристів. Наш район гірський і цікавий тим, що маємо дуже багато місць, до яких легше або можна добратися лише на велосипеді. Щоб дізнатись про хорошу справу детальніше ми поспілкувались із керівником проекту «ВелоКосів» Ростиславом Мартинюком.
Як виникла ідея проекту «ВелоКосів»?
Був такий проект «ВелоКраїна», створений за гранд від Європейського Союзу, який виграв “Центр соціальних та ділових ініціатив” міста Яремче. Територія проекту включала Івано-Франківську, Закарпатську та Чернівецьку області. Осередки проекту базувались у населених пунктах, добре відомих серед туристів — Яремче, Ворохта, Яблуниця, Верховина, Коломия, Косів, Рахів та Глибоцький район Чернівецької області. В ході проекту на Косівщині створювались велостоянки, веломаршрути, мережа велосадиб, місця для відпочинку велотуристів, відбулась рекламна компанія, були видані карти маршрутів.
У команді проекту «Велокраїна» виникало питання: «от ми будемо отримувати рік чи півтори гроші від Євросоюзу, а що буде далі?» Це питання обговорювалось і з партнерами, в тому числі і нами. Треба було створювати якісь громадські організації або велоклуби, які будуть підтримувати дану інфраструктуру, яку профінансовано за кошт Євросюзу. В ході реалізації проекту «ВелоКраїна» зібралось коло людей, які допомагали, я був координатором по Косівському району, запропонували мені співпрацю і я погодився.
В мене була ідея самому пробувати ці веломаршрути робити — ми зустрілися з хлопцями, які називали себе групою «велотріп». Ми почали обговорювати, яким чином це може далі розвиватись і куди використати інформацію, яка була зібрана в процесі проекту «ВелоКраїна»: про наші пам’ятки природи та архітектури, про музеї та визначні місця, про можливі маршрути. Всі описи цих маршрутів, і коли проект закінчився, то ми сподівались, що проект «ВелоКраїна» цю інформацію в себе на сайті розмістить.
Так як Яремча була ініціатором проекту, то і само собою зрозуміло, що основну увагу було приділено саме розкрутці Яремчанського регіону, а вже від нас залежало чи появляться такі здорові амбіції у косівчан. Ми вирішили створили сайт «Велокосів» — і виставити на сайті всю зібрану інформацію, щоб вона була доступна, бо дуже багато часу було витрачено — інформації зібралось на добрий довідник. Виникла така громадська ініціатива, яка на сьогодні ніде не є зареєстрована окрім того, що ми маємо свій сайт.
Ми співпрацюємо зі спілкою «Зеленого Туризму», яку очолює Оксана Довгун — директор кредитної спілки «Косівська» і фактично вона вже давно займається розвитком таких туристичних продуктів — це громадська організація, через яку ми можемо отримувати якісь гранди.
Розкажіть будь ласка, які люди складають ядро «ВелоКосова»?
Ядро Велокосова — це Ростислав Мартинюк, Роман Печижак (депутат міської ради) — займається нашими сітілайтами та бігбордами, Стас Михайлюк — Інтернет та розміщення інформації на сайті, студент Іван Пукеца, Роман Москалик — художник-дизайнер, розробив наш новий логотип. А так люди часто змінюються і на наших виїздах — кожен раз є нові люди. Зараз ми залучили Богдану Мацьоцьку, нашими зусиллями домовились з продавцями, що це для людини, яка виступає за збірну України і отримали значну знижку.
Богдана також їздить по наших веломаршрутах, має стати офіційним обличчям нашого проекту для реклами на бігбордах і сітілайтах, нещодавно зробили рекламну фотосесію із нею.
Як можна долучитись до вашої організації небайдужим косівчанам?
Можна долучитись без жодних проблем. На Косівському форумі — про наші виїзди завжди є інформація, тому людина просто приїжджає до нас, в процесі подорожі знайомимось і якщо людина зацікавилась нашим проектом, то це дуже добре. Є люди, які долучаються не будучи навіть велосипедистами — до нашої мережі велосадиб долучився власник садиби по дорозі на кобаківські стави — там зручно залишати велосипеди і йти ловити рибу.
Велотуризм вигідний для туристичної галузі ще й тим, що забезпечує її роботою у міжсезоння. Як відомо, пік туристичного сезону у Карпатах припадає на зиму і літо. Навесні і восени туристичні бази, приватні садиби стоять порожні, їхні власники не мають прибутків, а лише витрачають кошти на утримання приміщень та обслуговуючого персоналу. Такі мертві туристичні сезони варто оживляти завдяки любителям подорожувати на велосипедах.
З якими проблемами ви стикаєтесь на шляху розвитку вашого проекту?
Основна проблема, — це зневіра людей. Місцеві власники садиб та туроператори вважають, що нові туристичні продукти варто впроваджувати, але за рахунок держави. Держава переважно також до цього ставиться дивно — говорить по розвиток туризму, але як це робити вони самі не розуміють і не знають. Люди, які сидять в райдержадміністрації і відповідають за розвиток туризму — це люди минулого, а треба людей молодих, які розуміють сучасні виклики і що таке туристичні продукти і який має бути їхній зміст.
Стосовно власників садиб, які брали участь в нашій мережі, то в нас було дві хвилі туристів — в першу було дуже мало, а в наступну явно більше, але масового туриста велосипедного — не було і це породжує скептицизм — навіщо нам купувати велосипеди, проходити сертифікацію, створювати велостоянки. Невіра в те, що ми щось можемо зробити якісне і нове в Косові є найбільшою перешкодою.
В той же час голова Косівської районної ради Андрій Клуб є наш прихильник. Ми звертались до туристичної комісії, коли представники «ВелоКосова» робили презентацію сайту і розказували про те, що ми робимо і що плануємо робити в майбутньому — туристична комісія все на ура сприйняла, але потім було як завжди — ви собі робіть, а нас немає коштів. А голова Районної ради це питання взяв на свій контроль і на сьогодні є наш бігборд, який стоїть на стопчатівському горбі — виготовлення банерів було профінансовано районною радою, а витрати по встановленню бігборду взяли на себе власники вело садиб: Сашко Люлька — садиба «У Люльки», Володимир Брошкевич — садиба «Живиця», Дмитро Бельмега — садиба «Писанка», Галина Мартинюк — садиба «Панське».
Чи успішний в фінансовому плані вже розкручений проект «ВелоКраїна»?
На Яремчанщині є мережа з 6 велопрокатів і той факт, що вони на сьогодні не закрилися говорять про те, що цей туристичний продукт потрібний. Люди, які відпочивають на Яремчанщині кажуть, що велотуристів є багато. «ВелоКраїна» не спрацювала в холосту, що стосується Яремчанського регіону, а якщо брати всіх партнерів, які було в проекті, то «ВелоКосів» на другому місці по всіх параметрах. Буває ми навіть забираємо їх клієнта до себе. «ВелоКосів» працює, але поки ми не змогли захопити туриста масового. Є над чим працювати. Загалом наші два проекти спрямовані не на місцевих велосипедистів, а на велосипедистів з великих міст України і не тільки, віриться що активний турист з за кордону також з»явиться у нас.
Кому прийшла ідея робити велопрощі до Зарваниці?
Ідея прийшла Сашкові Тіці — ми мали контакти з людьми, які робити велопрощі по Львівщині, там потужна група велосипедистів, які робили молодіжні велопрощі. Ми з ними планували таке робити, але Сашко був швидше за нас, ми з «ВелоКосова» допомогли інформаційно — рекламою і фотозвітами на сайті з першої і другої велопрощ та жилетками зі світловідбивачами.
Де можна знайти найповнішу інформацію про ваш проект?
Найповніша інформація про наш проект на нашому сайті ВелоКосів
Розкажіть про перипетії з маркуванням маршрутів
Фарби на маркування нам ніхто не дає, ми купуємо її за свої кошти. Минулорічні січневі місцеві вибори залишили по собі руйнівний слід на маркуванні наших маршрутів. Мені довелось перевірити всі маршрути промарковані в ході реалізації проекту «Велокраїна» на Косівщині, які частково проходять по дорогах загального користування. Маркування було брутально заклеєно передвиборними агітками. Причому ворогами туристичних маркувань були різнополюсні політичні сили від конгресу Українських націоналістів до сильної України Тігіпка. Іронія полягає в тому, що всі політикани наперебій повідомляли своїх виборців, що будуть розвивати туризм, сприяти інвесторам. За моїми підрахунками, щоб відновити маркування маршрутів, які на сьогоднішній день розрекламовані і чекають відпочивальників, потрібно місяць часу волонтерської роботи день у день, а ще кошти на фарбу, пензлі, розчинники. Нам можуть закинути чому ми робимо маркування на стовпах — ми і раді робити, як в Європі з табличками, але грошей немає навіть на фарбу.
Проект «ВелоКраїна» створений за підтримки Європейського Союзу. Чи співпрацює ваша організація з ЄС?
На даний момент ми з Євросоюзом не співпрацюємо, але ми плануємо писати до фондів, які фінансуються ЄС, для того щоб покращити якість туризму і не тільки велосипедного.
Зараз йде активна фаза реклами «ВелоКосова», навіть є вже є футболки з логотипом. Яка мета цих промоакцій?
Тут все просто — долучити якомога більше людей, які приїдуть до нас відпочивати! Косів географічно є близьким до Львова, так вже історично складалося, що до нас їздило багато львів’ян відпочивати.
Зараз у Львові є ціла програма створення веломережі — це побудова велостоянок та велодоріжок, що є основним. Львів — це древнє місто з історичним центром, де є досить вузькі вулички і затори просто нереальні через велику кількість машин. Тому львів’яни почали добиратися на роботу на велосипедах. Бачачи це, місцева влада в своїх короткочасних та довгострокових генеральних планах забудови міста включила створення цієї веломережі.
І зараз до Євро-2012 там будують 70 кілометрів велодоріжок, багато з цих доріжок вже є відкриті. Ясно, що там є проблеми, автомобілі паркуються на тих доріжках, проте прогрес є. До 2026 року в Львові має бути 300 кілометрів велодоріжок. Це означає, що Львів чітко взяв курс на класичні європейські традиції добирання на роботу на велосипедах у великих містах. Однозначно, через кілька років, таких людей буде маса. Водії будуть знати, що таке велосипедисти і буде взаємоповага. Відповідно ці ж люди на відпочинку без ровера вже не зможуть і якщо ми зараз почнемо працювати над своїм розвитком одночасно разом з львів’янами, то Косів зможе претендувати на перше місце серед велотуристів. Навіть вже сьогодні мешканці Львова, які відпочивають в нас, кажуть, що тут для велосипедів справжній рай.
Чи може простий незаможний косівчанин брати участь у ваших заїздах? Чи потрібен дорогий велосипед?
Звичайно, що може! На велодень в Косові Дмитро з Вербовця на ровері типу «Україна» пролетів з нами весь маршрут не відстаючи, уявіть, що буде, як він сяде на якісний спортивний велосипед. Зараз ми намагаємось дівчат залучати і для них робимо спеціальні легкі маршрути — тобто не тільки хлопці у нашому проекті.
Дайте кілька порад для починаючих «роверистів». Який веломаршрут підійде для новачка?
Є оглядовий маршрут по території Косова — досить легкий по асфальту, лише екстремальний спуск з міської гори. Він передбачає зупинки біля музеїв міста, цікавих місць. Ще один — оглядовий,— пролягає до сірководневого джерела на горі Сопці (Зіняків верх), переходить на Пістинську, звідти — на гору Кичеру, де відкривається дуже гарна панорама Косова, який ми їхали на велодень, до села Вербовець, хоча половина цього маршруту проходить і через територію Косова. Є, також, пізнавальний маршрут до Духовного центру «Здвижин», — цікавий різноманітний і по асфальту і по грунтовій дорозі.
Як пройшов перший Велодень у Косові?
29 травня Косів вперше приєднався до всеукраїнської акції Велодень. Так, що ж косівські велосипедисти хотіли сказати зібравшись у неділю на майдані Незалежності? В першу чергу ми в той день були солідарні зі всіма роверистами і роверистками України, а ще хотілось голосно заявити, що Косівщина — це край, де можна гарно провести відпочинок, використовуючи велосипед, мандруючи гірськими дорогами і стежками, пізнаючи колорит Гуцульщини. Велодень у Косові може до певної міри конкурувати з київським Велоднем. Під час київського Велопараду було три веломобілі, у Косові ж один, якщо зробити співвідношення між кількістю населення Києва і Косова, то ми столицю за цим показником залишили далеко позаду. Сучасний велосипед — це модно, стильно, це здорово і це по-європейськи. Мене приваблює велотуризм, бо це екологічний спосіб відпочинку, він не порушує рівноваги у природному середовищі, це здоровий спосіб життя. Коли почав займатися цим проектом, відкрив для себе дуже багато цікавого, тому приєднуйтесь і ви до нас!
